5Після цього було юдейське свято, і Ісус почесав нагору, до Єрусалима. ²А в Єрусалимі біля Овечої брами є басейн — єврейською його кличуть Бетзата, — і при ньому п'ять критих галерей.а ³Під ними лежала купа хворих: сліпі, кульгаві, паралізовані.а

⁵Короче, був там один чувак, який хворів уже тридцять вісім років. ⁶Ісус засік, як той лежить, і, знаючи, що він у такому стані вже вагон часу, питає його: «Хочеш стати здоровим?» ⁷Хворий Йому такий: «Пане, у мене нема людини, яка б закинула мене в басейн, коли вода збуриться. Поки я сам туди добираюся, хтось інший уже залітає туди переді мною». ⁸Ісус йому такий: «Вставай, хапай свою підстилку й ходи!» ⁹І чоловік на раз став здоровим, схопив свою підстилку й почав ходити. А того дня якраз була субота.

¹⁰Тож юдеї такі до зціленого: «Субота ж! Тобі не можна тягати свою підстилку!» ¹¹А він їм відповів: «Той, Хто поставив мене на ноги, Сам мені сказав: „Бери свою підстилку й ходи“». ¹²Вони давай його розпитувати: «І шо це за чоловік, Який тобі сказав: „Бери й ходи“?» ¹³А зцілений не знав, Хто це був, бо Ісус злиняв: на тому місці була купа народу. ¹⁴Згодом Ісус знаходить його в храмі й каже йому: «Глянь, ти тепер здоровий. Зав'язуй із гріхом, щоб тобі не прилетіло щось гірше».

¹⁵Чоловік звалив і розповів юдеям, що Той, Хто його зцілив, — це Ісус. ¹⁶І через це юдеї почали пресувати Ісуса, бо Він робив таке в суботу.а ¹⁷А Ісус їм відповів: «Мій Отець і досі в роботі — і Я теж у роботі». ¹⁸Через це юдеї ще конкретніше шукали, як Його вбити: мало того, що Він ламав суботу, так Він ще й називав Бога Своїм рідним Отцем, ставлячи Себе на одну планку з Богом. ¹⁹Тож Ісус відповів їм: «Щиру правду кажу вам: Син нічого не може робити Сам від Себе — тільки те, що бачить, як робить Отець. Бо що робить Він, те саме один в один робить і Син.

²⁰Бо Отець любить Сина й показує Йому все, що Сам робить. І покаже Йому ще крутіші справи, ніж ці, — щоб ви були в шоці. ²¹Бо як Отець воскрешає мертвих і дає їм життя, так і Син дає життя, кому захоче. ²²Бо Отець і не судить нікого, а весь суд передав Синові, ²³щоб усі шанували Сина так само, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, той не шанує й Отця, Який Його послав. ²⁴Щиру правду кажу вам: хто слухає Моє слово й вірить Тому, Хто Мене послав, той має життя, якому не буде кінця, і суд йому не світить — він уже перебрався зі смерті в життя.

²⁵Щиру правду кажу вам: година вже на підході — та що там, вона вже тут, — коли мертві почують голос Сина Божого, і ті, хто почує, житимуть. ²⁶Бо як Отець має життя в Самому Собі, так і Синові дав мати життя в Самому Собі, ²⁷і дав Йому владу чинити суд, бо Він — Син Людський. ²⁸Хай вас це не шокує, бо надходить година, коли всі, хто в могилах, почують Його голос ²⁹і вийдуть: ті, хто робив добро, — на воскресіння життя, а ті, хто творив зло, — на воскресіння суду.

³⁰Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як чую, так і суджу, і Мій суд — по чесноку, бо Я шукаю не Своєї волі, а волі Того, Хто Мене послав.а ³¹Якщо Я свідчу Сам про Себе, Моє свідчення не правдиве. ³²Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю: свідчення, яке Він дає про Мене, правдиве. ³³Ви ж самі засилали людей до Івана, і він вписався за правду. ³⁴Але Мені людські пруфи ні до чого — кажу це, щоб ви були спасені.

³⁵Він був світильником, що горів і світив, а ви захотіли трохи покайфувати в його світлі. ³⁶Але в Мене є свідчення, потужніше за Іванове: справи, які Отець дав Мені довести до кінця, — саме ці справи, що Я роблю, свідчать про Мене, що Отець Мене послав.а ³⁷І Сам Отець, Який Мене послав, засвідчив про Мене. Його голосу ви зроду не чули, і Його вигляду не бачили, ³⁸і Його слово у вас не прописалося, бо Тому, Кого Він послав, ви не вірите. ³⁹Ви копаєтеся в Писаннях, бо думаєте, що в них маєте вічне життя, — а вони ж якраз і свідчать про Мене.

⁴⁰Але підтягнутися до Мене, щоб мати життя, ви не хочете. ⁴¹Я не збираю лайків від людей. ⁴²Але Я вас розкусив: Божої любові у вас усередині нема. ⁴³Я прийшов в ім'я Мого Отця — а ви Мене відшиваєте. А нарисується хтось інший у своє власне ім'я — от його ви приймете. ⁴⁴Як ви можете повірити, коли збираєте лайки одне від одного, а слави від єдиного Бога не шукаєте?

⁴⁵Не думайте, що це Я буду звинувачувати вас перед Отцем. Є хто вас звинувачує — Мойсей, на якого ви зробили ставку. ⁴⁶Бо якби ви реально вірили Мойсеєві, то вірили б і Мені, адже він писав про Мене. ⁴⁷А якщо ви не вірите його текстам, то як повірите Моїм словам?»