Євангеліє від Івана

Від Івана 7

7Після цього Ісус петляв по Галилеї, а по Юдеї ходити не хотів, бо юдеї полювали на Нього, щоб убити. 2А тут на носі було юдейське свято — свято Наметів. 3Тож брати Його такі до Нього: «Звалюй звідси й чеши в Юдею, щоб і Твої учні позирили на ті діла, які Ти робиш. 4Бо ніхто не робить нічого по-тихому, якщо сам хоче бути в усіх на виду. Раз Ти таке робиш — засвітися перед усім світом!» 5Бо, по факту, навіть брати Його в Нього не вірили.

6Ісус їм такий: «Мій час ще не настав, а ваш час завжди на низькому старті. 7Вас світ хейтити не може, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що його діла злі. 8Ви гайда на свято, а Я на це свято не йду, бо Мій час ще не сповнився». 9Сказавши це, Він сам завис у Галилеї. 10А коли Його брати вже звалили на свято, тоді й Він подався туди — не світячись, а ніби інкогніто.

11А юдеї на святі шукали Його й допитувалися: «Ну і де Він?» 12І в купі народу про Нього було вагон шушукань. Одні казали: «Він хороший», а інші: «Та ні, Він народ розводить!» 13Але ніхто не базарив про Нього відкрито, бо шугалися юдеїв. 14Уже посеред свята Ісус підвалив до храму й узявся навчати. 15Юдеї були в шоці: «Звідки Він так шарить у Писаннях, якщо ніде не вчився?»

16Ісус їм у відповідь такий: «Моє вчення — не Моє, а Того, Хто Мене послав. 17Якщо хтось хоче виконувати Його волю, він допетрає, чи це вчення від Бога, чи Я говорю від Себе. 18Хто говорить від себе, той ганяється за власною славою. А Той, Хто шукає слави Того, Хто Його послав, — правдивий, і нема в Ньому жодної кривди. 19Хіба не Мойсей дав вам Закон? А ніхто з вас Закону не виконує! Чого ви хочете Мене вбити?» 20Народ у відповідь: «Та в Тобі демон сидить! Хто це там хоче Тебе вбити?»

21Ісус на це їм: «Одне діло Я зробив — і ви всі в шоці. 22Через це Мойсей дав вам обрізання — хоча воно не від Мойсея, а від праотців, — і ви й у суботу обрізаєте людину. 23Якщо людина приймає обрізання в суботу, щоб не порушити Мойсеїв Закон, то чого у вас на Мене бомбить за те, що Я в суботу зробив людину повністю здоровою? 24Не судіть по обгортці, а судіть праведним судом». 25Тут деякі єрусалимці такі: «Це хіба не Той, на Кого вони полюють, щоб убити?

26І глянь — Він базарить відкрито, а Йому ніхто й слова не каже. Невже верхівка реально вкурила, що Він — Христос? 27Але ж про Нього ми знаємо, звідки Він. А коли прийде Христос, ніхто не буде в темі, звідки Він». 28Тоді Ісус, навчаючи в храмі, гукнув на весь голос: «Ви ж Мене знаєте і знаєте, звідки Я. Але Я прийшов не Сам від Себе — справжній Той, Хто Мене послав, а Його ви не знаєте. 29А Я Його знаю, бо Я від Нього, і це Він Мене послав». 30Тож вони хотіли Його скрутити, але ніхто Його й пальцем не зачепив, бо ще не прийшла Його година.

31А з купи народу багато хто в Нього повірив, і вони казали: «Коли Христос прийде — шо, Він зробить більше знаків, ніж Цей уже зробив?» 32Фарисеї почули, як народ шушукається про Нього таке, і первосвященники з фарисеями відправили охоронців, щоб Його пов'язати. 33Тоді Ісус такий: «Ще трохи часу Я з вами, а тоді йду до Того, Хто Мене послав. 34Ви шукатимете Мене — і не знайдете, а де Я є, туди вам не дістатися». 35Юдеї давай перетирати між собою: «Куди це Він намилився, що ми Його не знайдемо? Він що, зібрався до розсіяних серед греків і буде вчити греків?

36Що це за фраза така, яку Він видав: „Ви шукатимете Мене — і не знайдете“, і „де Я є, туди вам не дістатися“?» 37А в останній, найбільший день свята Ісус став і закричав: «Якщо хтось спраглий — нехай підвалює до Мене й п'є! 38Хто вірить у Мене, у того, як каже Писання, з нутра потечуть ріки живої води». 39Це Він сказав про Духа, Якого мали отримати ті, хто повірив у Нього. Бо Духа ще не було, адже Ісус ще не був прославлений. 40Почувши ці слова, дехто з народу казав: «Це реально той Пророк!»

41Інші казали: «Це Христос!» А ще інші: «Та ну, хіба Христос приходить із Галилеї? 42Хіба Писання не каже, що Христос прийде з роду Давида і з Віфлеєма — села, де був Давид?» 43Тож через Нього серед народу пішов розкол. 44Дехто з них хотів Його скрутити, але ніхто не простягнув до Нього рук. 45Тоді охоронці повернулися до первосвященників і фарисеїв, а ті їм такі: «Ну і чого ви Його не притягли?»

46Охоронці відповіли: «Ще жодна людина ніколи так не говорила!» 47Фарисеї їм на це: «Шо, вас теж розвели? 48Хіба хтось із верхівки чи з фарисеїв у Нього повірив? 49А ця гальорка, що не шарить у Законі, — прокляті!» 50Тут Никодим — той, що раніше приходив до Нього, а сам був одним із них, — їм такий: 51«Хіба наш Закон судить людину, не вислухавши її спершу й не розібравшись, що вона робить?»

52Вони йому: «Ти теж із Галилеї, чи як? Покопайся — і побачиш, що з Галилеї пророк не з'являється!»

Немає в найдавніших рукописах

53[І кожен почесав до себе додому.]