9Проходячи повз, Він побачив чувака, сліпого від народження. ²І Його учні спитали: «Раббі, хто тут накосячив — він сам чи його предки, що він народився сліпим?»а ³Ісус відповів: «Ні він не згрішив, ні його батьки, — це для того, щоб у ньому проявилися Божі діла. ⁴Нам треба робити діла Того, Хто Мене послав, поки ще день. Насувається ніч, коли ніхто не зможе пахати.а ⁵Поки Я у світі, Я — світло світу».

⁶Сказавши це, Він плюнув на землю, зробив зі слини багнюку й помазав тією багнюкою його очі ⁷і сказав йому: «Іди вмийся в купальні Силоам» (що в перекладі означає «Посланий»). Тож чувак почесав, умився — і повернувся вже зрячим. ⁸Сусіди й ті, хто раніше бачив, що він жебрак, почали перетирати: «Це ж той самий, що сидів і жебрачив, хіба ні?»а ⁹Одні кажуть: «Та це він», інші: «Не-а, просто схожий на нього». А він сам своє: «Та це ж я!» ¹⁰Тоді вони до нього: «Ну і як же в тебе очі відкрилися?»

¹¹Він такий: «Чоловік, якого звуть Ісус, зробив багнюку, намазав мені очі й каже: „Іди до Силоаму й умийся“. Я пішов, умився — і бац, прозрів!» ¹²Вони йому: «А де Він?» Той: «Не в курсі». ¹³Тоді колишнього сліпого тягнуть до фарисеїв. ¹⁴А той день, коли Ісус зробив багнюку й відкрив йому очі, був суботою. ¹⁵Тож фарисеї теж узялися знову допитувати його, як він прозрів. Він їм: «Він наліпив мені на очі багнюку, я вмився — і бачу».

¹⁶Тоді деякі фарисеї почали: «Цей чоловік не від Бога, бо Він забиває на суботу». А інші: «Як грішна людина може робити такі знаки?» І між ними пішов конкретний розкол. ¹⁷Тоді вони знову до сліпого: «Ну а ти сам що про Нього скажеш, раз Він відкрив тобі очі?» А той: «Він — пророк». ¹⁸Але юдеї не купилися на те, що він був сліпим і прозрів, аж поки не викликали предків того, хто прозрів. ¹⁹І питають їх: «Це ваш син, про якого ви кажете, що він народився сліпим? То як же він тепер бачить?» ²⁰Батьки відповіли: «Що це наш син і що він народився сліпим — це ми знаємо.

²¹А от як він тепер бачить — без поняття, і хто йому очі відкрив — теж не знаємо. Його й питайте, він уже не малий, сам за себе скаже». ²²Його батьки так говорили, бо шугалися юдеїв: юдеї вже домовилися, що коли хтось визнає Його Христом, того викинуть із синагоги. ²³Ось чому батьки й сказали: «Він уже дорослий, його й питайте». ²⁴Тоді вони вдруге викликали на килим чоловіка, який був сліпим, і кажуть йому: «Віддай славу Богові! Ми по факту знаємо, що цей чоловік — грішник». ²⁵А він: «Грішник Він чи ні — я не в темі. Знаю одне: я був сліпий, а тепер бачу».

²⁶Тоді вони йому: «І що Він із тобою зробив? Як Він відкрив тобі очі?» ²⁷Він їм: «Я вам уже казав, а ви пропустили повз вуха. Нащо вам чути це по новій? Шо, ви теж хочете стати Його учнями?» ²⁸Тут вони почали його хейтити: «Це ти учень Того, а ми — учні Мойсея! ²⁹Ми знаємо, що до Мойсея говорив Бог, а про Цього ми без поняття, звідки Він узявся». ³⁰Чоловік їм відповів: «Оце вже реально дивина: ви не в курсі, звідки Він, а Він відкрив мені очі!

³¹Ми ж знаємо, що грішників Бог не слухає, а хто шанує Бога й виконує Його волю — того Він слухає. ³²Такого ще зроду ніхто не чув: щоб хтось відкрив очі тому, хто народився сліпим. ³³Якби Цей не був від Бога, Він би взагалі нічого не зміг». ³⁴Вони йому: «Ти весь у гріхах народився — і ще нам тут навалюєш?» І витурили його геть. ³⁵Ісус почув, що його вигнали, знайшов його і спитав: «А ти віриш у Сина Людського?»а

³⁶Той відповів: «А хто це, пане, щоб я в Нього повірив?» ³⁷Ісус такий: «Ти Його вже бачив: Той, Хто з тобою говорить, — це Він». ³⁸А він: «Вірю, Господи!» — і поклонився Йому. ³⁹І Ісус сказав: «Я прийшов у цей світ для суду: щоб ті, хто не бачить, бачили, а ті, хто бачить, стали сліпими». ⁴⁰Деякі фарисеї, що були з Ним, почули це й кажуть Йому: «То що, ми теж сліпі, чи як?»

⁴¹Ісус їм: «Якби ви були сліпі, на вас не було б гріха. Але ви кажете: „Ми бачимо“, — тож ваш гріх нікуди не дівається».