12Тим часом зібралися десятки тисяч людей — така тиснява, що аж топтали одне одного. І Він почав говорити спершу до Своїх учнів: «Стережіться закваски фарисеїв, тобто їхнього лицемірства. ²Нема нічого заниканого, що не вилізе на світло, і нічого засекреченого, що не спалиться. ³Тож усе, що ви ляпнули в темряві, почують серед білого дня, а те, що ви шепнули комусь на вухо за зачиненими дверима, розтрублять із дахів. ⁴Кажу вам, друзі Мої: не шугайтеся тих, хто вбиває тіло, а потім більше нічого зробити не може. ⁵А Я вам покажу, кого боятися: бійтеся Того, Хто, вбивши, має владу кинути в пекло. Так, кажу вам: ось Кого реально треба боятися!

⁶Хіба п'ятьох горобців не загоняють за два асарії? Та жоден із них не забутий у Бога. ⁷А у вас навіть усі волосинки на голові пораховані. Без паніки: ви дорожчі за цілу зграю горобців. ⁸Кажу вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, визнає й Син Людський перед ангелами Божими. ⁹А хто відхреститься від Мене перед людьми, від того відхрестяться перед ангелами Божими. ¹⁰І кожному, хто ляпне слово проти Сина Людського, це проститься, а тому, хто богохульствує проти Святого Духа, не проститься.

¹¹Коли ж вас тягатимуть у синагоги, до начальства й до влади, не паріться, як і чим відбиватися чи що казати, ¹²бо Святий Дух у ту саму годину навчить вас, що треба сказати». ¹³І тут хтось із купи народу Йому такий: «Учителю, скажи моєму братанові, хай поділить зі мною спадок». ¹⁴А Він йому такий: «Чоловіче, хто це Мене призначив над вами суддею чи тим, хто ділить майно?» ¹⁵І Він до них: «Дивіться в оба й бережіться всякої загребущості, бо навіть коли в когось усього навалом, його життя — не в тому, що він має».

¹⁶І Він розповів їм притчу: «Короче, в одного багатого мужика земля дала капець який урожай. ¹⁷І він почав прокручувати в голові: „Шо ж мені робити? Мені нема куди запхати свій урожай“. ¹⁸І такий: „Ось шо я замучу: знесу свої амбари й набудую більші, і згребу туди все своє зерно й усе своє добро. ¹⁹І скажу своїй душі: ‚Душе, у тебе вагон добра запасено на багато років — тож чиль: точи, пий і кайфуй!‘“ ²⁰Але Бог йому такий: „Безголовий! Цієї ж ночі в тебе заберуть назад твою душу. А все, що ти собі заготовив, — кому воно дістанеться?“

²¹Отак буває з тим, хто складає скарби для себе, а щодо Бога — на нулі». ²²І Він сказав Своїм учням: «Тому кажу вам: не паріться за життя — що будете хавати, ані за тіло — що на себе натягнете. ²³Бо життя — більше за хавчик, а тіло — більше за шмотки. ²⁴Зирніть на круків: вони не сіють і не жнуть, нема в них ні комори, ні амбару, а Бог їх годує. А ви ж у скільки разів цінніші за птахів! ²⁵А хто з вас, накручуючи себе, може хоч на один лікоть подовжити свій вік?

²⁶Тож якщо ви навіть такої дрібниці не тягнете, то чого загружаєтеся рештою? ²⁷Зацініть, як ростуть лілії: вони не пахають і не прядуть. Але кажу вам: навіть Соломон у всій своїй славі не вдягався так слейово, як хоч одна з них. ²⁸А якщо траву в полі, яка сьогодні є, а завтра летить у піч, Бог так наряджає, то тим паче вас, ви, з вірою на мінімалках! ²⁹І ви не ганяйтеся за тим, що поїсти й що випити, і не сидіть на нервах. ³⁰Бо за всім цим рвуться всі народи світу, а ваш Отець знає, що вам це треба.

³¹Краще шукайте Його Царства — і це вам додасться бонусом.а ³²Не бійся, мала отаро, бо вашому Отцеві до вподоби дати вам Царство. ³³Продавайте свої манатки й донатьте бідним; заведіть собі гаманці, що не протираються, — скарб на небесах, що ніколи не закінчиться, куди злодій не підбереться і де міль не поточить. ³⁴Бо де ваш скарб, там і ваше серце зависатиме. ³⁵Будьте в повній бойовій: пояси затягнуті, світильники палають, ³⁶а самі будьте як люди, що чекають свого пана з весільної туси, щоб, щойно він нарисується й постукає, одразу йому відчинити.

³⁷Щасливчики ті раби, яких пан, коли прийде, застане не сплячими. Правду кажу вам: він сам підпережеться, посадить їх за стіл, підійде й буде їм подавати. ³⁸І хоч би він прийшов у другу нічну варту, хоч у третю — якщо застане їх отак, щасливчики вони! ³⁹Втямте ось що: якби хазяїн дому знав, о котрій годині прийде злодій, він не дав би вломитися до себе в хату.а ⁴⁰І ви будьте на низькому старті, бо Син Людський прийде тієї години, коли ви й не думаєте». ⁴¹Петро такий: «Господи, Ти цю притчу розповідаєш для нас чи для всіх?»

⁴²А Господь такий: «То хто ж він — вірний і тямущий управитель, якого пан поставить над своєю обслугою, щоб вчасно видавати їм пайок? ⁴³Пощастило тому рабові, якого пан, повернувшись, застане саме за цією справою. ⁴⁴Чесно кажу вам: він поставить його рулити всім своїм майном. ⁴⁵А якщо той раб скаже собі в серці: „Мій пан щось не поспішає повертатися“, — і почне лупцювати слуг і служниць, хавати, пити й бухати, ⁴⁶то пан того раба нагряне в день, коли той не чекає, і в годину, якої той не знає, — і розрубає його навпіл, і визначить йому місце з невірними.

⁴⁷Той раб, що знав волю свого пана, але не підготувався і не зробив так, як той хотів, відгребе по повній — багато ударів. ⁴⁸А той, хто не знав і зробив щось, за що належать удари, отримає їх небагато. З кожного, кому багато відсипали, багато й спитають; а кому багато довірили, з того вимагатимуть ще більше. ⁴⁹Я прийшов кинути на землю вогонь — і як же Мені хочеться, щоб він уже спалахнув! ⁵⁰Але Мені ще належить прийняти хрещення — і як же Мене це давить, поки воно не звершиться! ⁵¹Думаєте, Я прийшов дати мир на землі? Та ні, кажу вам, — а розкол.

⁵²Бо відтепер п'ятеро в одній хаті опиняться по різні боки барикад: троє проти двох і двоє проти трьох. ⁵³Розійдуться: батя проти сина і син проти баті, мама проти доньки й донька проти мами, свекруха проти своєї невістки й невістка проти свекрухи». ⁵⁴А ще Він казав купі народу: «Коли бачите, як із заходу підіймається хмара, ви одразу такі: „Буде злива“, — і так і стається. ⁵⁵А коли дме південний вітер, кажете: „Буде спекота“, — і так і є. ⁵⁶Лицеміри! Читати вигляд землі й неба ви вмієте на раз, а цей час — як це ви не можете розкусити?

⁵⁷І чого ви навіть самі не можете розсудити, що по справедливості? ⁵⁸Коли йдеш із тим, хто з тобою судиться, до начальника, ще по дорозі впрягися, щоб із ним розрулити, бо інакше він потягне тебе до судді, суддя здасть тебе приставу, а пристав запроторить тебе за ґрати. ⁵⁹Кажу тобі: не вийдеш звідти, поки не віддаси все до останньої лепти».