17Він такий Своїм учням: «Спокуси, що збивають з дороги, по-любому прийдуть, без цього ніяк. Але горе тому, через кого вони приходять! ²Йому було б вигідніше, якби йому на шию начепили млинове жорно й жбурнули його в море, ніж щоб він збив з дороги хоч одного з цих малих. ³Слідкуйте за собою! Якщо твій братан згрішить, влаштуй йому розбір польотів, а якщо покається, прости йому.а ⁴Навіть якщо він сім разів на день згрішить проти тебе і сім разів підкотить до тебе зі словами: „Каюся“, прости йому». ⁵І апостоли кажуть Господу: «Підкинь нам віри!»

⁶А Господь такий: «Якби у вас була віра хоч з гірчичне зернятко, ви б сказали цій шовковиці: „Вирвися з корінням і посадися в морі!“, і вона б вас слухнулася. ⁷Ну от хто з вас, маючи раба, що оре чи пасе отару, скаже йому, коли той підвалить із поля: „Бігом сюди, падай за стіл“? ⁸А чи не скаже він йому радше: „Замути мені шось на вечерю, підпережися й обслуговуй мене, поки я хаваю й п'ю, а вже потім і сам похаваєш та поп'єш“? ⁹Він що, рабу „дякую“ казатиме за те, що той зробив, що йому звеліли?а ¹⁰Так і ви: коли відпашете все, що вам наказали, кажіть: „Ми раби-нікчеми: що мусили зробити, те й зробили“».

¹¹Короче, коли Він чесав до Єрусалима, то проходив між Самарією та Галилеєю. ¹²І коли Він заходив в одне село, Йому назустріч трапилися десятеро прокажених мужиків. Вони тримали дистанціюа ¹³і як заволають на всю: «Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами!» ¹⁴Він їх засік і каже: «Чешіть покажіться священникам». І ще по дорозі вони очистилися. ¹⁵Один із них, побачивши, що зцілився, розвернувся назад і на всю горлянку прославляв Бога.

¹⁶Він упав обличчям до землі біля Його ніг і дякував Йому. І, на хвилиночку, він був самарянин. ¹⁷Ісус видає: «Хіба не всі десятеро очистилися? А де ж ті дев'ятеро? ¹⁸Що, не знайшлося нікого, хто вернувся б віддати славу Богові, крім цього чужака?» ¹⁹І Він йому: «Підводься й іди собі: твоя віра тебе врятувала». ²⁰Фарисеї закинули Йому питання: коли прийде Царство Боже? А Він їм у відповідь: «Царство Боже не приходить так, щоб його можна було вистежити очима.

²¹І не казатимуть: „Гляньте, тут!“ або: „Он там!“ Бо, зирте, Царство Боже серед вас». ²²А учням Він такий: «Настануть дні, коли вам кортітиме побачити хоч один із днів Сина Людського, але облом: не побачите. ²³І вам казатимуть: „Гля, там!“ або: „Гля, тут!“ Не зривайтеся з місця й не женіться за цим. ²⁴Бо як блискавка, шарахнувши, освітлює все від одного краю неба до іншого, так буде і з Сином Людським у Його день.а ²⁵Але спершу Він мусить пройти через купу страждань, і це покоління Його відшиє.

²⁶І як було за днів Ноя, так буде й у дні Сина Людського: ²⁷точили, пили, женилися, виходили заміж аж до дня, коли Ной заліз у ковчег. А тоді налетів потоп і всіх змів. ²⁸Так само було й за днів Лота: наминали, пили, купували, продавали, саджали, будували. ²⁹А того дня, коли Лот звалив із Содома, з неба полило вогнем і сіркою, і всіх стерло з лиця землі. ³⁰Один в один так буде й того дня, коли об'явиться Син Людський.

³¹Того дня хто буде на даху, а його манатки в хаті, хай не злазить їх забрати; і хто в полі, так само хай не вертається назад. ³²Згадайте Лотову жінку! ³³Хто ганятиметься за тим, щоб зберегти собі життя, той його профукає, а хто його втратить, той збереже його живим. ³⁴Кажу вам: тієї ночі двоє будуть на одному ліжку: одного заберуть, а другого залишать. ³⁵Дві разом молотимуть: одну заберуть, а другу залишать».

³⁷А вони Йому: «Де, Господи?» А Він їм: «Де тіло, там і стерв'ятники злетяться».