19І ось Він зайшов у Єрихон і проходив через місто. ²І от є такий чувак на ім'я Закхей: бос над митниками, ще й конкретно упакований. ³Наш герой усе пробував зирнути на Ісуса, хто Він такий, але через купу народу ніяк, бо ростом не вийшов. ⁴Тож він рвонув уперед і видерся на сикомору, щоб Його засікти, бо Він мав проходити саме там. ⁵Коли Ісус дійшов до того місця, Він глянув угору й такий: «Закхею, мерщій злазь, бо сьогодні Мені треба вписатися на твою хату».

⁶Той бігом зліз і на радощах прийняв Його в гості. ⁷Усі це побачили й давай бубніти між собою: «Він же зайшов зависнути до грішного мужика!» ⁸А Закхей підвівся й каже Господу: «Дивись, Господи: половину свого добра я віддаю бідним, а якщо когось на щось кинув, то повертаю вчетверо». ⁹Ісус йому такий: «Сьогодні в цей дім прийшло спасіння, бо й він — син Авраама. ¹⁰Бо Син Людський прийшов шукати й спасти загублене».

¹¹Поки вони це слухали, Він розповів ще й притчу, бо був уже близько до Єрусалима, а вони думали, що Царство Боже ось-ось з'явиться, прямо зараз. ¹²Тож Він сказав: «Короче, один мужик з елітного роду звалив у далеку країну, щоб отримати собі царську владу й повернутися. ¹³Він покликав десятьох своїх рабів, дав їм десять мін і сказав: „Крутіть ці бабки в бізнесі, поки я не повернуся“.а ¹⁴А місцеві його хейтили й відправили слідом делегацію з меседжем: „Не хочемо, щоб оцей над нами царював!“ ¹⁵І ось він повернувся вже з царською владою й наказав покликати до себе тих рабів, яким дав кеш, щоб дізнатися, хто що наварив.

¹⁶Підвалює перший: „Пане, твоя міна принесла ще десять мін“. ¹⁷Той йому: „Красава, хороший рабе! Раз ти в дрібниці показав себе вірним, тепер рули десятьма містами“. ¹⁸Нарисувався другий: „Пане, твоя міна накрутила п'ять мін“. ¹⁹Він і цьому: „Будь і ти за головного над п'ятьма містами“. ²⁰Потім підкотив ще один: „Пане, ось твоя міна. Я тримав її заникану в хустці, ²¹бо я тебе шугався: ти ж жорсткий тип — забираєш, чого не клав, і жнеш, чого не сіяв“.

²²Той йому: „Твоїми ж словами тебе й судитиму, гнилий рабе! Ти ж знав, що я жорсткий тип: забираю, чого не клав, і жну, чого не сіяв. ²³То чого ж ти не закинув моє лаве в банк? Я б, повернувшись, забрав його з відсотками“. ²⁴І каже тим, хто стояв поруч: „Відберіть у нього міну й скиньте тому, в кого десять мін“. ²⁵А вони йому: „Пане, та в нього ж уже десять мін!“ ²⁶„Кажу вам: кожному, хто має, дадуть ще, а в того, хто не має, відберуть навіть те, що він має.

²⁷А цих моїх ворогів, які не хотіли, щоб я над ними царював, тягніть сюди й порішіть у мене на очах“». ²⁸Сказавши це, Він ішов далі попереду, піднімаючись до Єрусалима. ²⁹І коли Він наблизився до Віфагії та Віфанії, до гори, яку називають Оливною, то відправив двох учнів ³⁰і сказав: «Чешіть у село навпроти. Як тільки зайдете, знайдете там прив'язане осля, на якому ще жодна людина ніколи не сиділа. Відв'яжіть його й ведіть сюди. ³¹А якщо хтось вас спитає: „Чого це ви його відв'язуєте?“ — скажіть так: „Воно потрібне Господу“».

³²Ті, кого Він відправив, почесали й знайшли все чітко так, як Він їм сказав. ³³Тільки вони почали відв'язувати осля, як хазяї їм кажуть: «Ви чого осля відв'язуєте?» ³⁴А вони: «Воно потрібне Господу». ³⁵І вони привели його до Ісуса, накинули на осля свої плащі й посадили на нього Ісуса. ³⁶А поки Він їхав, вони стелили свої плащі на дорогу.

³⁷Коли ж Він був уже біля спуску з Оливної гори, уся купа учнів почала радісно й на весь голос хвалити Бога за всі чудеса, які вони побачили, ³⁸і вигукувала: «Благословенний Цар, що йде в ім'я Господнє! На небі — мир, і слава — на висотах!» ³⁹А деякі фарисеї з тусовки кинули Йому: «Учителю, приструни Твоїх учнів!» ⁴⁰Він їм у відповідь: «Кажу вам: якщо ці замовкнуть, то кричатиме каміння». ⁴¹Коли Він наблизився й побачив місто, то заплакав над ним ⁴²і сказав: «Якби ж і ти саме в цей день зрозумів, що веде до миру! Але тепер це сховане від твоїх очей.

⁴³Бо прийдуть на тебе дні, коли твої вороги обнесуть тебе облоговим валом, візьмуть у кільце й затиснуть звідусіль. ⁴⁴Вони зрівняють із землею тебе й твоїх дітей у тобі й не залишать у тобі каменя на камені за те, що ти не розпізнав часу, коли тебе відвідали». ⁴⁵Потім Він зайшов у храм і почав виганяти тих, хто там торгував, ⁴⁶кажучи їм: «Написано: „Мій дім буде домом молитви“, а ви зробили з нього лігво розбійників». ⁴⁷І Він щодня навчав у храмі. А первосвященники, учителі Закону й головні шишки народу шукали, як би Його прибрати, ⁴⁸та не знаходили, як це провернути, бо весь народ залипав, слухаючи Його.