18У той момент до Ісуса підвалили учні й такі: «То хто ж крутіший у Царстві Небесному?» ²Він підкликав до Себе дитину, поставив її просто в центрі між ними ³і такий: «Правду кажу вам: якщо ви не зміните курс і не станете як діти, вам ніяк не потрапити в Царство Небесне. ⁴Тож хто злізе зі свого п'єдесталу й стане скромним, як оцей малий, той і є крутіший у Царстві Небесному. ⁵І хто прийме одну таку дитину в Моє ім'я, той приймає Мене.

⁶А хто зіб'є з дороги одного з цих малих, що вірують у Мене, тому краще було б, щоб йому почепили на шию здоровенне жорно, яке крутить осел, і пустили на дно у відкритому морі. ⁷Горе світу через спокуси! Без спокус по-любому не обійдеться, але горе тому чуваку, через якого спокуса приходить. ⁸Якщо твоя рука чи нога тягне тебе до гріха, відрубай її й жбурни геть від себе: краще тобі ввійти в життя покаліченим чи кульгавим, ніж з обома руками й обома ногами полетіти у вічний вогонь. ⁹І якщо твоє око штовхає тебе до гріха, вирви його й викинь геть від себе: краще тобі з одним оком увійти в життя, ніж з обома очима загриміти у вогняне пекло. ¹⁰Дивіться, не ставте ні в що жодного з цих малих, бо кажу вам: їхні ангели на небесах завжди бачать обличчя Мого Отця, Який на небесах.

¹²Як вважаєте? Якщо в якогось мужика є сотня овець і одна з них заблукає, хіба він не лишить дев'яносто дев'ять у горах і не почеше шукати ту, що десь петляє? ¹³І якщо він таки її знайде, правду кажу вам: він кайфує від неї більше, ніж від тих дев'яноста дев'яти, що не заблукали. ¹⁴Так само й ваш Отець, Який на небесах, не хоче, щоб загинув хоч один із цих малих.а ¹⁵Якщо твій брат згрішить проти тебе, іди й поговори з ним начистоту, сам на сам, і покажи, у чому він неправий. Послухає тебе — ти здобув свого брата.а ¹⁶А якщо він і вухом не поведе, підтягни з собою ще одного чи двох, щоб „кожна справа трималася на слові двох або трьох свідків“.

¹⁷Якщо ж і їх заігнорить — скажи церкві. А якщо й на церкву заб'є, хай він буде для тебе як язичник і митник. ¹⁸Правду кажу вам: усе, що ви зв'яжете на землі, буде зв'язане на небі, і все, що розв'яжете на землі, буде розв'язане на небі. ¹⁹І ще раз правду кажу вам: якщо двоє з вас тут, на землі, будуть на одній хвилі щодо будь-якої справи, про яку попросять, то Мій Отець, Який на небесах, зробить це для них. ²⁰Бо де двоє чи троє зібралися в Моє ім'я, там Я серед них». ²¹Тоді Петро підкотив до Нього й такий: «Господи, скільки разів мій братан може косячити проти мене, а я маю йому прощати? До семи разів?»

²²Ісус йому: «Кажу тобі: не до семи, а до сімдесяти семи разів. ²³Ось чому Царство Небесне схоже на одного царя, який вирішив підбити баланс зі своїми рабами. ²⁴Щойно він почав розбиратися з рахунками, до нього притягли одного, що торчав йому десять тисяч талантів. ²⁵А що віддати йому було нічим, пан наказав продати його самого, і жінку, і дітей, і все його добро — і так покрити борг. ²⁶Раб гепнувся на коліна, кланявся йому й благав: „Потерпи мене — я все тобі поверну!“

²⁷Панові стало конкретно шкода того раба: він відпустив його й простив йому борг. ²⁸А той раб, тільки-но вийшов, нарвався на одного з таких самих рабів, як він, що був винен йому сто денаріїв. Він учепився в нього й почав душити: „Гони, що там мені винен!“ ²⁹Той гепнувся на землю й давай упрошувати: „Потерпи мене — я тобі поверну!“ ³⁰Але той і чути не хотів: пішов і запроторив його за ґрати, аж поки не поверне борг. ³¹Інші раби, побачивши, що сталося, капець як засмутилися, пішли до свого пана й виклали йому все по поличках.

³²Тоді пан покликав його й каже: „Ти, гнилий рабе! Я тобі весь той борг простив, бо ти мене благав. ³³Хіба й ти не мав змилуватися над своїм колегою, як я змилувався над тобою?“ ³⁴І розлючений пан здав його катам, аж поки той не поверне все, що винен. ³⁵Так само вчинить із вами й Мій Небесний Отець, якщо кожен із вас не простить своєму братові від щирого серця».а