19Ну і коли Ісус закінчив говорити ці слова, Він рвонув із Галилеї та прикотив у краї Юдеї за Йорданом. 2За Ним сунула величезна купа народу, і Він їх там зцілив. 3І тут до Нього підвалили фарисеї, щоб випробувати Його, і закинули такий байт: «Скажи, чи можна чоловікові розвестися зі своєю жінкою з будь-якого приводу?» 4Він їм у відповідь: «Ви що, не читали, що Творець від початку „створив їх чоловіком і жінкою“? 5І сказав: „Тому покине чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і двоє стануть одним тілом“.
6Тож їх уже не двоє, а одне тіло. Отже, що Бог з'єднав, людина хай не розлучає». 7Вони Йому кажуть: «А чого ж тоді Мойсей наказав дати їй розвідний лист і виставити її за двері?» 8Він їм каже: «Мойсей дозволив вам розводитися з вашими жінками через те, що серця у вас задубілі. Але на старті так не було. 9А Я вам так скажу: хто розлучиться зі своєю жінкою — хіба що через розпусту — і візьме собі іншу, той чинить перелюб». 10Учні Йому такі: «Якщо в чоловіка з жінкою такий розклад, то женитися взагалі не варіант».
11А Він їм: «Не всі можуть потягнути це слово, а тільки ті, кому це дано. 12Бо є євнухи, які вже такими народилися з маминого живота; є євнухи, яких євнухами зробили люди; і є євнухи, які самі зробили себе євнухами заради Царства Небесного. Хто здатен це потягнути — хай тягне». 13Тоді до Нього принесли малечу, щоб Він поклав на них руки й помолився. А учні на них наїхали. 14А Ісус каже: «Пустіть малих і не блокуйте їм дорогу до Мене, бо таким належить Царство Небесне». 15І Він поклав на них руки та почесав звідти.
16І тут до Нього підходить один чувак і такий: «Учителю, що такого доброго мені зробити, щоб мати вічне життя?» 17А Він йому: «Чого ти питаєш Мене про добре? Добрий — тільки Один. А якщо хочеш увійти в життя, дотримуйся заповідей». 18Той питає: «А яких саме?» Ісус відповідає: «„Не вбивай“, „Не чини перелюбу“, „Не кради“, „Не свідчи неправдиво“, 19„Шануй батька й матір“ і „Люби свого ближнього, як самого себе“». 20Пацан Йому видає: «Та все це я вже виконував. Чого мені ще бракує?»
21Ісус йому каже: «Якщо хочеш бути досконалим, іди продай свої манатки й роздай бідним — і матимеш скарб на небесах. А тоді давай, го за Мною». 22Почувши це слово, пацан звалив звідти, повісивши носа, бо мав вагон майна. 23А Ісус сказав Своїм учням: «Правду кажу вам: багатому ой як важко буде увійти в Царство Небесне. 24І ще раз кажу вам: верблюдові легше пролізти крізь вушко голки, ніж багатому зайти в Царство Боже». 25Почувши це, учні були в повному шоці й такі: «То хто ж тоді взагалі може спастися?»
26Ісус глянув на них і такий: «Для людей це неможливо, а для Бога все можливо». 27Тоді Петро Йому видає: «Ну дивись, ми все покинули й пішли за Тобою. Що ж нам тепер світить?» 28А Ісус сказав їм: «Правду кажу вам: ви, що пішли за Мною, — коли настане оновлення світу і Син Людський сяде на престолі Своєї слави, — сядете й ви на дванадцяти престолах і судитимете дванадцять племен Ізраїлю. 29І кожен, хто покинув хати, чи братів, чи сестер, чи батю, чи маму, чи дітей, чи поля заради Мого імені, отримає в сто разів більше й успадкує вічне життя. 30Але багато хто з топу опиниться в хвості, а з хвоста — у топі».