20Бо Царство Небесне — це як один мужик, господар маєтку, що ні світ ні зоря вийшов набрати робітників у свій виноградник. ²Він ударив із робітниками по руках — денарій за день — і закинув їх у свій виноградник. ³Десь о третій годині він знову вийшов і засік інших, що стирчали на базарі й били байдики. ⁴І їм такий: «Гайда й ви в мій виноградник, а я заплачу вам, скільки буде по-чесному». І ті рвонули. ⁵Потім десь о шостій і о дев'ятій годині він знову виходив і проганяв ту саму схему.

⁶А десь об одинадцятій вийшов — а там ще інші зависають. І він їм: «Чого ви тут цілий день стовбичите без діла?»а ⁷Вони йому: «Та нас ніхто не взяв на роботу». А він їм: «Чешіть і ви у виноградник».а ⁸Коли настав вечір, господар виноградника каже своєму управителю: «Клич робітників і видай їм бабки за роботу — почни з останніх і аж до перших». ⁹Підвалили ті, кого взяли десь об одинадцятій, і кожен відхопив по денарію. ¹⁰А коли нарисувалися перші, то вже розкатали губу, що їм відвалять більше. Але й вони отримали кожен по денарію.

¹¹Забрали вони своє й давай бухтіти на хазяїна: ¹²«Ці останні пахали якусь одну годину, а ти їх прирівняв до нас — до тих, хто цілий день горбатився й смажився на спеці!» ¹³А він одному з них відповів: «Друже, я тебе не кидаю. Хіба ми з тобою не забилися на денарій? ¹⁴Забирай своє й чеши. А я хочу цьому останньому дати стільки ж, скільки й тобі. ¹⁵Хіба я не маю права робити зі своїм, що хочу? Чи тебе жаба душить через те, що я щедрий?»

¹⁶Ось такий розклад: останні будуть першими, а перші — останніми.а ¹⁷Коли Ісус ішов до Єрусалима, Він відкликав дванадцятьох учнів окремо й дорогою сказав їм:а ¹⁸«Ось ми йдемо до Єрусалима, і Сина Людського видадуть первосвященникам та учителям Закону, і вони засудять Його на смерть, ¹⁹і видадуть Його язичникам, щоб ті знущалися з Нього, били батогами й розп'яли. А на третій день Він воскресне». ²⁰Тоді до Нього підкотила мати синів Зеведея разом зі своїми синами, вклонилася Йому й почала щось у Нього просити.

²¹Він їй такий: «Чого ти хочеш?» А вона Йому: «Ну скажи, щоб оці двоє моїх хлопців сіли в Твоєму Царстві один праворуч від Тебе, а другий ліворуч». ²²А Ісус відповів: «Ви самі не в темі, чого просите. Чи зможете ви випити чашу, яку Я маю випити?» Вони Йому: «Та зможемо!»а ²³Він їм каже: «Мою чашу ви справді питимете. Але сісти праворуч і ліворуч від Мене — це не Мені давати: це для тих, кому це приготував Мій Отець».а ²⁴Коли решта десятеро це почули, у них бомбануло через цих двох братів. ²⁵А Ісус підкликав їх і каже: «Ви ж у курсі: правителі народів тримають їх під п'ятою, а великі шишки ними командують.

²⁶У вас так не буде. Навпаки: хто з вас хоче стати крутим, той має бути вам служителем,а ²⁷а хто з вас хоче бути номером один, той має бути вам рабом, ²⁸так само як Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох». ²⁹Коли вони виходили з Єрихона, за Ним сунула здоровенна купа народу. ³⁰І тут — двоє сліпих, що сиділи край дороги. Як почули, що повз проходить Ісус, давай волати: «Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!»

³¹Народ наїхав на них, щоб ті замовкли, а вони заволали ще голосніше: «Змилуйся над нами, Господи, Сину Давидів!»а ³²Ісус зупинився, покликав їх і питає: «Ну, чого ви хочете, щоб Я для вас зробив?» ³³Вони Йому: «Господи, щоб наші очі відкрилися!» ³⁴Ісусові стало їх дуже шкода, і Він доторкнувся до їхніх очей. І вони відразу прозріли й пішли слідом за Ним.