10Він устав і почесав звідти в краї Юдеї та за Йордан. І знову до Нього стікалася купа народу, і Він, як звик, знову їх навчав. ²Тут підвалили фарисеї й почали допитувати Його, чи дозволено чоловікові розлучитися з дружиною. Це був байт: вони Його випробовували. ³А Він їм у відповідь: «А що вам наказав Мойсей?» ⁴Вони такі: «Мойсей дав добро написати розвідний лист і відпустити її». ⁵А Ісус їм на це: «Через ваші задубілі серця він і написав вам цю заповідь.

⁶Але від початку творіння „Він створив їх чоловіком і жінкою“. ⁷„Тому покине чоловік свого батька й матір і пригорнеться до своєї дружини, ⁸і будуть двоє одним тілом“. Тож вони вже не двоє, а одне тіло. ⁹Отже, що Бог з'єднав, того людина хай не розділяє». ¹⁰Коли вони вже були в домі, учні знову почали розпитувати Його про це.

¹¹Він їм такий: «Хто розлучається зі своєю дружиною і бере іншу, той чинить перелюб проти неї. ¹²І якщо вона розлучиться зі своїм чоловіком і вийде заміж за іншого, то чинить перелюб». ¹³До Нього несли малих дітей, щоб Він їх торкнувся, а учні на тих людей наїхали. ¹⁴Ісус як це засік, обурився і такий їм: «Дайте малечі підходити до Мене, не блокуйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони. ¹⁵Правду кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як мала дитина, той туди стовідсотково не ввійде».

¹⁶І Він обіймав їх, клав на них руки й щиро їх благословляв. ¹⁷Коли Він вирушав у дорогу, до Нього підбіг один чувак, упав перед Ним на коліна й питає: «Учителю добрий, що мені зробити, щоб успадкувати вічне життя?» ¹⁸Ісус йому: «Чого ти називаєш Мене добрим? Ніхто не добрий, крім одного — Бога. ¹⁹Заповіді ти знаєш: „Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідчи неправдиво, не ошукуй, шануй свого батька й матір“». ²⁰А той Йому: «Учителю, я стабільно тримаюся всього цього ще змалку».

²¹Ісус подивився на нього, полюбив його і сказав: «Одного тобі бракує: іди, загони все, що в тебе є, роздай бідним — і матимеш скарб на небі. А тоді го за Мною».а ²²Від цих слів у нього аж обличчя скисло, і він звалив засмучений, бо мав вагон майна. ²³Ісус роззирнувся довкола й каже Своїм учням: «Як же важко тим, у кого водяться бабки, увійти в Царство Боже!» ²⁴Учні були в шоці від Його слів. А Ісус знову їм відповідає: «Діти, як же важко увійти в Царство Боже!а ²⁵Верблюдові легше пролізти крізь вушко голки, ніж багатієві ввійти в Царство Боже».

²⁶Тут вони вже конкретно випали в осад і почали між собою: «То хто ж тоді взагалі може спастися?»а ²⁷Ісус подивився на них і каже: «Для людей це неможливо, але не для Бога, бо для Бога можливе все». ²⁸І тут Петро завів: «Дивись, ми кинули все й пішли за Тобою!» ²⁹Ісус такий: «Правду кажу вам: немає нікого, хто залишив би хату, чи братів, чи сестер, чи маму, чи батю, чи дітей, чи поля заради Мене й заради Доброї Новиниа ³⁰і не отримав би в сотню разів більше вже тепер, у цей час: хат, і братів, і сестер, і мам, і дітей, і полів — разом із переслідуваннями, — а в прийдешньому віці — вічне життя.

³¹Але багато хто з перших стане останнім, а останні вийдуть у топ». ³²Вони були в дорозі, підіймалися до Єрусалима, і Ісус ішов попереду них. Вони отетеріли, а ті, хто йшов слідом, шугалися. І Він знову взяв до Себе дванадцятьох і почав говорити їм про те, що з Ним має статися: ³³«Ось ми підіймаємося до Єрусалима, і Сина Людського буде видано первосвященникам і учителям Закону. Вони засудять Його на смерть і видадуть Його язичникам, ³⁴а ті будуть насміхатися з Нього, плювати на Нього, бичувати Його й уб'ють, а через три дні Він воскресне».а ³⁵І тут до Нього підкочують Яків та Іван, сини Зеведея: «Учителю, ми хочемо, щоб Ти зробив для нас усе, про що б ми Тебе не попросили».

³⁶Він їм: «І що ви хочете, щоб Я для вас зробив?» ³⁷А вони Йому: «Дай нам сидіти у Твоїй славі: одному праворуч від Тебе, а другому ліворуч». ³⁸Ісус їм каже: «Ви самі не шарите, чого просите. Чи потягнете ви випити чашу, яку п'ю Я, або хреститися хрещенням, яким хрещуся Я?» ³⁹Вони: «Потягнемо». А Ісус їм: «Чашу, яку п'ю Я, ви питимете, і хрещенням, яким хрещуся Я, будете хреститися. ⁴⁰А сидіти праворуч чи ліворуч від Мене — це не Мені давати: це для тих, кому приготовано».

⁴¹Коли решта десятеро це почули, у них почало бомбити через Якова та Івана. ⁴²Ісус підкликав їх і каже: «Ви ж у темі: ті, кого вважають правителями народів, пресують їх, а їхні шишки ними командують. ⁴³Але у вас це так не працює. Навпаки: хто хоче стати серед вас крутим, хай буде вашим служителем,а ⁴⁴і хто хоче бути серед вас номером один, хай буде рабом для всіх. ⁴⁵Бо й Син Людський прийшов не для того, щоб Йому служили, а щоб служити й віддати Своє життя як викуп за багатьох».

⁴⁶І приходять вони в Єрихон. А коли Він виходив з Єрихона разом зі Своїми учнями та чималою купою народу, біля дороги сидів син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак.а ⁴⁷Як тільки він прочув, що це Ісус із Назарета, почав кричати на все горло: «Сину Давидів, Ісусе, змилуйся наді мною!» ⁴⁸Багато хто на нього наїжджав, щоб він замовк, а він горлав ще дужче: «Сину Давидів, змилуйся наді мною!» ⁴⁹Ісус зупинився й каже: «Покличте його». І ті кличуть сліпого: «Не дрейф, вставай, Він тебе кличе!» ⁵⁰А той скинув свій плащ, підскочив і підвалив до Ісуса.

⁵¹Ісус спитав його: «Що ти хочеш, щоб Я тобі зробив?» А сліпий Йому: «Раббуні, щоб я прозрів!»а ⁵²Ісус йому: «Іди, твоя віра тебе врятувала». І він тут же прозрів і пішов за Ним дорогою.