9І Він казав їм: «Правду кажу вам: дехто з тих, хто тут стоїть, стовпроцентно не скуштує смерті, поки не побачить Царства Божого, що прийшло в силі». ²А через шість днів Ісус бере із Собою Петра, Якова та Івана й веде їх на високу гору, окремо, тільки їх самих. І Він преобразився перед ними: ³Його одяг став сяючим і неймовірно білим, так, як жоден пральник на землі не зміг би вибілити.а ⁴І їм з'явився Ілля разом із Мойсеєм, і вони розмовляли з Ісусом. ⁵І тут Петро такий до Ісуса: «Раббі, як же кайфово, що ми тут! Замутимо три намети: один Тобі, один Мойсеєві й один Іллі».а

⁶Бо він не знав, що й ляпнути: їх конкретно накрило страхом. ⁷І з'явилася хмара, що огорнула їх тінню, а з хмари пролунав голос: «Це Мій Син, Улюблений. Його слухайте!» ⁸І раптом, зирнувши навколо, вони вже нікого біля себе не побачили, крім самого Ісуса. ⁹Коли вони спускалися з гори, Він наказав їм нікому не шерити того, що бачили, аж поки Син Людський не воскресне з мертвих. ¹⁰І вони тримали це слово при собі й перетирали між собою, що це означає — воскреснути з мертвих.

¹¹І вони питали Його: «А чого учителі Закону кажуть, що спершу має прийти Ілля?» ¹²А Він їм відповів: «Так, Ілля приходить першим і все відновлює. Та як же тоді написано про Сина Людського, що Він має багато вистраждати й бути зневаженим? ¹³Але кажу вам: і Ілля вже прийшов, і з ним зробили все, що їм заманулося, як і написано про нього». ¹⁴Коли вони підвалили до учнів, то побачили навколо них купу народу й учителів Закону, які з ними закусилися. ¹⁵І щойно весь народ Його засік, усі були в шоці й рвонули до Нього вітатися.

¹⁶Він спитав їх: «Через що ви з ними зчепилися?» ¹⁷Один мужик із тусовки видав Йому: «Учителю, я привів до Тебе свого сина: у ньому сидить німий дух. ¹⁸Де б його не накрило, дух валить його на землю, а він пускає піну, скрегоче зубами й аж кам'яніє. Я просив Твоїх учнів вигнати його, але вони не потягнули». ¹⁹А Він їм у відповідь: «О покоління, в якому нуль віри! Скільки ще Мені бути з вами? Скільки ще вас терпіти? Давайте його сюди, до Мене!» ²⁰І привели його до Нього. Щойно дух побачив Ісуса, він тут же скрутив хлопця судомами, і той гепнувся на землю та качався з піною на губах.

²¹Він спитав його батю: «І давно це з ним?» А той такий: «Та ще з малечку. ²²І часто цей дух кидав його то у вогонь, то у воду, щоб його прикінчити. Але якщо Ти щось можеш — зглянься над нами й допоможи нам!» ²³А Ісус йому: «„Якщо можеш“, кажеш? Усе можливо тому, хто вірить».а ²⁴Батя хлопця одразу закричав: «Я вірю! Допоможи мені в моїй невірі!»а ²⁵Ісус побачив, що народ збігається докупи, і суворо осадив нечистого духа: «Німий і глухий духу, Я наказую тобі: виходь із нього й більше ніколи в нього не заходь!»

²⁶Дух закричав, страшенно покорчив його й вийшов. А хлопець став як мертвий, тож багато хто казав: «Все, він помер». ²⁷Але Ісус узяв його за руку й підняв, і він устав. ²⁸Коли Він зайшов у хату, учні наодинці спитали Його: «А чого це в нас не вийшло його вигнати?» ²⁹Він їм каже: «Такий тип не виходить нічим, окрім молитви».а ³⁰Звідти вони звалили й петляли через Галилею. І Він не хотів, щоб хтось про це пронюхав, ³¹бо навчав Своїх учнів і казав їм: «Сина Людського видають у руки людей, і вони вб'ють Його, а вбитий, Він через три дні воскресне».а

³²Але вони не допетрали цих слів, і їм було стрьомно Його перепитати. ³³І вони прийшли в Капернаум. Уже вдома Він спитав їх: «Що ви там дорогою мусолили?» ³⁴А вони мовчали в ганчірочку, бо дорогою мірялися між собою, хто з них крутіший. ³⁵Він сів, покликав Дванадцятьох і каже їм: «Хто хоче бути в топі, той буде останнім з усіх і служителем для всіх». ³⁶І Він узяв дитину, поставив її посеред них, обійняв і сказав їм: ³⁷«Хто прийме когось одного з такої малечі в Моє ім'я, той приймає Мене; а хто приймає Мене, той приймає не Мене, а Того, Хто Мене послав».

³⁸Іван Йому каже: «Учителю, ми засікли одного чувака, який Твоїм ім'ям виганяв демонів, і ми пробували його тормознути, бо він не з нашої тусовки». ³⁹А Ісус такий: «Не заважайте йому. Бо немає такого, хто зробить чудо в Моє ім'я і тут же зможе Мене хейтити. ⁴⁰Бо хто не проти нас, той у нашій команді.а ⁴¹Бо хто дасть вам напитися хоч чашку води через те, що ви Христові, — правду кажу вам: той точно не залишиться без своєї нагороди. ⁴²А хто зіб'є з дороги одного з цих малих, що вірять у Мене, тому краще було б, щоб йому на шию почепили жорно, яке крутить осел, і жбурнули в море.

⁴³І якщо твоя рука тебе спокушає — відрубай її: краще тобі ввійти в життя покаліченим, ніж із двома руками загриміти в пекло, у вогонь, який не гасне.

⁴⁵І якщо твоя нога збиває тебе з дороги — відчикриж її: краще тобі ввійти в життя кульгавим, ніж щоб тебе з двома ногами вкинули в пекло.а

⁴⁷І якщо твоє око тебе спокушає — вирви його: краще тобі ввійти в Царство Боже з одним оком, ніж щоб тебе з двома очима вкинули в пекло,а ⁴⁸де їхній черв'як не вмирає і вогонь не гасне. ⁴⁹Бо кожен буде посолений вогнем. ⁵⁰Сіль — топова штука. Але якщо сіль перестане бути солоною, чим ви повернете їй смак? Майте в собі сіль і живіть у мирі між собою».