Євангеліє від Марка

Від Марка 13

13І коли Він виходив із храму, один з Його учнів такий: «Учителю, зирни, які тут камені й які будівлі — просто відпад!» 2Ісус йому такий: «Бачиш оці здоровенні будівлі? Тут каменя на камені не залишиться — усе розвалять». 3А коли Він сидів на Оливній горі навпроти храму, Петро, Яків, Іван і Андрій питали Його без зайвих вух: 4«Скажи нам, коли це буде? І який буде знак, що все це вже на носі й от-от має здійснитися?» 5Ісус почав їм казати: «Дивіться в оба, щоб ніхто вас не розвів.

6Багато хто прийде під Моїм іменем і казатиме: „Це я!“ — і багатьох задурять. 7Коли ж почуєте про війни й чутки про війни, не ловіть паніку: так має статися, але це ще не кінець. 8Бо народ попре на народ і царство на царство; у різних місцях будуть землетруси, буде голод. Це тільки перші перейми. 9А ви за себе будьте на стрьомі. Вас здаватимуть у суди, у синагогах вас лупцюватимуть, і через Мене ви стоятимете перед правителями й царями — як свідчення для них. 10І спершу Добра Новина має бути проголошена всім народам.

11А коли вас поведуть, щоб здати, не паріться наперед, що казати, а кажіть те, що вам буде дано в ту годину, бо говоритимете не ви, а Святий Дух. 12Брат здасть брата на смерть, і батя — дитину; діти попруть проти предків і відправлять їх на смерть. 13І всі вас хейтитимуть через Моє ім'я. Але хто вистоїть до кінця, той буде спасений. 14Коли ж побачите „гидоту спустошення“, що стоїть там, де їй не місце, — хто читає, хай зрозуміє, — тоді ті, хто в Юдеї, хай дають драла в гори. 15Хто на даху — хай не злазить і не забігає в хату, щоб щось звідти прихопити.

16А хто в полі — хай не мотається назад по свій плащ. 17Ох і непереливки буде у ті дні вагітним і тим, хто годує малечу груддю! 18Тож моліться, щоб ця халепа не припала на зиму. 19Бо в ті дні буде така жесть, якої не було від самого початку творіння, яке створив Бог, аж до сьогодні, — і стопудово вже ніколи не буде. 20І якби Господь не урізав тих днів, не вціліла б жодна жива душа; але заради вибраних, яких Він вибрав, Він ці дні урізав.

21І тоді, якщо хтось вам скаже: „Глянь, ось тут Христос!“, „Глянь, он там!“ — не ведіться. 22Бо з'являться фейкові христи й фейкові пророки, і робитимуть знаки та дива, щоб збити з пантелику, якщо вдасться, і вибраних. 23А ви тримайте вухо гостро: Я вам усе сказав наперед. 24Але в ті дні, після тієї жесті, сонце потухне, і місяць уже не видасть свого світла, 25і зорі сипатимуться з неба, і сили, що на небесах, конкретно захитає.

26І от тоді вони на власні очі побачать Сина Людського, що йде на хмарах із нереальною силою і славою. 27І тоді Він відправить ангелів і стягне докупи Своїх вибраних з усіх чотирьох вітрів — від краю землі аж до краю неба. 28Ось вам урок від смоківниці: коли її гілка вже стає м'якою і пускає листя, ви в темі, що літо вже близько. 29Так і ви: щойно засічете, що все це вже відбувається, будьте в темі: Він уже зовсім близько, прямо під дверима. 30Правду кажу вам: це покоління не зійде зі сцени, поки все це не станеться.

31Небо й земля відживуть своє, а Мої слова — ніколи. 32А про той день чи годину ніхто не в курсі — ні ангели на небі, ні навіть Син; знає тільки Отець. 33Будьте на стрьомі й не спіть, бо ви не в курсі, коли настане час. 34Це як із мужиком, що звалив у далеку поїздку: залишив свою хату, дав своїм рабам повноваження, кожному — його роботу, а воротареві наказав не клювати носом. 35Тож пильнуйте, бо ви не знаєте, коли прикотить господар дому: увечері, опівночі, коли співатимуть півні чи вранці, 36щоб, нагрянувши раптово, він не застукав вас сплячими.

37І що кажу вам, те кажу всім-всім: не кемарте!»