4І знову Він почав навчати біля моря. До Нього зібралася така величезна купа народу, що Він заліз у човен і сів у ньому на морі, а вся тусовка стояла на березі біля моря. ²І Він навчав їх вагон усього притчами і в Своєму навчанні казав їм таке: ³«Слухайте сюди! Ось, короче, вийшов сіяч сіяти. ⁴І поки він сіяв, одне впало край дороги, і прилетіли птахи й усе схомячили.а ⁵Інше впало на кам'янисте місце, де землі було на мінімалках, і воно одразу ж вистрілило паростками, бо ґрунт був неглибокий.

⁶А як зійшло сонце, його присмажило, і, оскільки коріння воно не мало, то й усохло наглухо. ⁷Ще інше впало в колючки, і колючки вимахали й задушили його, і плоду воно не дало — нуль. ⁸А інші впали в топову землю і давали плід, що пер угору й ріс, і приносили: одне — в тридцять разів більше, одне — в шістдесят, а одне — в сто».а ⁹І Він такий: «Хто має вуха, щоб слухати, — хай слухає!» ¹⁰Коли ж Він лишився сам, ті, хто тусив біля Нього, разом із Дванадцятьма почали розпитувати Його про притчі.

¹¹А Він їм каже: «Вам дано таємницю Царства Божого, а тим, хто ззовні, усе подається в притчах, ¹²щоб вони дивилися й дивилися — та не бачили, слухали й слухали — та не розуміли, щоб часом не навернулися і їм не було прощено». ¹³І каже їм: «Ви що, не допетрали цієї притчі? То як ви взагалі вкурите всі притчі? ¹⁴Короче: сіяч сіє слово. ¹⁵Ті, що край дороги, — це ті, у кого сіється слово: щойно вони його почують, тут же нарисовується сатана й забирає посіяне слово.а

¹⁶Так само й ті, що посіяні на кам'янистому: щойно почують слово, одразу з кайфом його приймають, ¹⁷але коріння в собі не мають — їх вистачає ненадовго. Потім, коли через слово починається жесть або булінг, вони одразу злітають з дороги. ¹⁸А інші — це ті, що посіяні в колючках: це ті, хто почув слово, ¹⁹але всякі запари цього світу, розводняк багатства й хотілки до всього іншого залазять усередину й душать слово, і воно лишається без плоду. ²⁰А ті, що посіяні в топову землю, — це ті, хто слухає слово, приймає його і видає плід: один — у тридцять разів більше, один — у шістдесят, а один — у сто».

²¹І Він казав їм: «Хіба світильник приносять, щоб запхати його під кошик чи під ліжко? Хіба не для того, щоб поставити на підставку? ²²Бо нема нічого захованого, крім того, що має спливти, і нічого засекреченого — хіба щоб воно вийшло на світло. ²³Якщо в когось є вуха, щоб слухати, — хай слухає!» ²⁴І казав їм: «Пильнуйте, що ви слухаєте. Якою міркою ви міряєте, такою й вам відміряють, ще й зверху докинуть. ²⁵Бо хто має, тому дадуть, а хто не має, у того відберуть навіть те, що в нього є».

²⁶І Він казав: «Царство Боже — це як коли мужик закине насіння в землю, ²⁷а тоді собі спить і встає, ніч і день, а насіння проростає й пнеться вгору — а як, він і сам не в курсі. ²⁸Земля сама собою видає врожай: спершу травичку, потім колос, а потім і повне зерно в колосі. ²⁹А коли плід дозріє, він одразу пускає в хід серп, бо настали жнива». ³⁰І ще казав: «З чим би нам порівняти Царство Боже? Або яку притчу під нього підібрати?

³¹Воно як гірчичне зерно: коли його сіють у землю, воно найменша дрібнота з усіх насінин, що є на землі, ³²а коли його посіють, воно росте й стає більшим за всю городину і випускає такі здоровенні гілки, що в його тіні можуть зависати птахи небесні». ³³І багатьма такими притчами Він говорив їм слово — наскільки вони могли це вивезти. ³⁴Без притчі Він їм узагалі не говорив, зате наодинці Своїм учням розжовував усе. ³⁵І того ж дня, коли настав вечір, Він каже їм: «Го на той бік!»

³⁶Вони відпустили купу народу й забрали Його з собою — як був, у човні. А з Ним були й інші човни. ³⁷І тут зірвався жорсткий шторм із вітром, хвилі перехльостували в човен, так що його вже конкретно заливало. ³⁸А Він спав на кормі, на подушці. Вони будять Його й кажуть Йому: «Учителю, Тобі що, байдуже, що ми йдемо на дно?» ³⁹Прокинувшись, Він пригрозив вітрові й сказав морю: «Замовкни! Утихни!» І вітер ущух, і настала велика тиша. ⁴⁰І Він сказав їм: «Чого ви такі шугані? Що, досі не маєте віри?»а

⁴¹І тут їм стало реально стрьомно, і вони почали перетирати між собою: «Хто ж Він такий, що навіть вітер і море Його слухаються?»