7І тут до Нього збираються фарисеї та кілька учителів Закону, які підвалили з Єрусалима. ²І вони засікли, що деякі Його учні хавають хліб нечистими, тобто немитими, руками.а ³Бо фарисеї та всі юдеї не сідають їсти, поки як слід не вимиють руки, — стабільно тримаються традиції старійшин; ⁴і коли приходять з базару, нічого не точать, поки не обмиються. А ще є вагон інших штук, які їм передали тримати: миття чашок, глеків, мідного посуду й лежанок.а ⁵Тож фарисеї та учителі Закону питають Його: «Чого це Твої учні не живуть за традицією старійшин, а хавають хліб нечистими руками?»

⁶А Він їм такий: «Ісая в точку пророкував про вас, лицемірів, як написано: „Цей народ шанує Мене губами, а серце їхнє тримається далеко від Мене. ⁷Їхнє поклоніння Мені — порожняк, бо як вчення вони втирають людські приписи“. ⁸Ви забили на Божу заповідь і чіпляєтеся за людську традицію».а ⁹І далі Він їм видає: «Класно ж ви відшиваєте Божу заповідь, аби втримати свою традицію!а ¹⁰Бо Мойсей сказав: „Шануй свого батька й матір“, і ще: „Хто поливає брудом батю чи мамку, той має неодмінно померти“.

¹¹А ви кажете: якщо чувак скаже батькові чи мамі: „Корван“ — тобто „дар“ — „усе, чим я міг би тебе підтримати“,а ¹²то ви йому вже нічого не даєте зробити для баті чи мамки — ¹³і так обнуляєте Боже слово своєю традицією, яку самі ж і передали. І ще тонну подібного ви робите». ¹⁴І Він знову покликав до Себе купу народу й каже їм: «Слухайте Мене всі й допетрайте: ¹⁵ніщо, що залітає в людину ззовні, не може її осквернити, а от те, що вилітає з людини, — оце якраз і оскверняє людину».

¹⁷Коли Він звалив від тусовки в хату, учні почали розпитувати Його про цю притчу. ¹⁸А Він їм: «Ви що, теж настільки не шарите? Не доганяєте, що ніщо, що заходить у людину ззовні, не може її осквернити, ¹⁹бо воно йде не в серце, а в пузо, а потім виходить у вбиральню?» Цим Він визнав чистою всю хавку. ²⁰І ще Він казав: «Те, що вилазить із людини, — ось що оскверняє людину. ²¹Бо зсередини, із людського серця, прут гнилі думки, розпуста, крадіжки, вбивства, ²²зради в шлюбі, загребущість, підлість, мутки, безсоромність, заздрісне око, хейт, понти, дурість.

²³Увесь цей треш виходить зсередини й оскверняє людину». ²⁴Звідти Він знявся й почесав в околиці Тиру. Зайшов у одну хату й хотів, щоб ніхто не пронюхав, але залягти на дно не вийшло.а ²⁵Аж тут одна жінка, чия донечка мала нечистого духа, одразу прочула про Нього, прикотила й упала Йому в ноги. ²⁶А жінка ця була гречанка, родом сирофінікійка. І вона все впрошувала Його вигнати демона з її доньки. ²⁷А Він їй такий: «Дай спершу малим наїстися досхочу, бо не норм забрати хліб у дітей і кинути песикам».

²⁸А вона Йому у відповідь: «Господи, та навіть песики під столом наминають дитячі крихти!» ²⁹І Він їй: «За ці слова — чеши: демон уже вилетів із твоєї доньки». ³⁰Вона рвонула додому й застала малу, що лежала на ліжку, а демона вже й слід простиг. ³¹І знову Він вибрався з околиць Тиру й через Сидон петляв до Галилейського моря, прямо через територію Декаполя.а ³²І тут приводять до Нього глухого чувака, який ледве говорив, і вмовляють Його покласти на нього руку.

³³Він відвів його від купи народу вбік, сам на сам, засунув Свої пальці йому у вуха, плюнув і торкнувся його язика. ³⁴Потім підняв очі до неба, важко зітхнув і каже йому: «Еффата», тобто «Відкрийся!» ³⁵І вуха в нього відкрилися, язик розблокувався, і він почав говорити чітко.а ³⁶А Він наказав їм нікому про це не розповідати. Та що більше Він їм це наказував, то ще активніше вони все шерили. ³⁷Люди були в нереальному шоці й казали: «Усе, що Він зробив, — топ: і глухим дає чути, і німим — говорити!»