11І тут мені видали тростину-мірило, схожу на палицю, і хтось такий: «Ану вставай і заміряй Божий храм, і жертовник, і тих, хто в ньому поклоняється. 2А двір, що зовні храму, скіпни, не заміряй його, бо його віддали язичникам, і вони сорок два місяці топтатимуть святе місто. 3І Я дам добро Моїм двом свідкам, і вони пророкуватимуть тисячу двісті шістдесят днів, вдягнені в мішковину». 4Вони і є ті самі дві оливи й два світильники, що стоять перед Господом землі. 5І якщо хтось захоче на них наїхати, з їхніх вуст вилітає вогонь і зжирає їхніх ворогів; і якщо хтось захоче їх зачепити, то саме так його й мусять убити.
6У них є влада перекрити небо, щоб дощ не капав, поки вони пророкують; і є в них влада над водами — перетворювати їх на кров, — і вдарити по землі будь-яким лихом, скільки разів їм заманеться. 7А коли вони повністю відпрацюють своє свідчення, звір, що вилазить із безодні, піде на них війною, візьме над ними верх і завалить їх. 8І їхні трупи валятимуться на вулиці великого міста, яке в духовному сенсі звуть Содомом і Єгиптом, — там, де й їхнього Господа розіп'яли. 9І люди з усяких народів, племен, мов і націй три з половиною дні зирять на їхні трупи й не дають покласти їх у гробницю. 10А ті, хто живе на землі, тішаться з них, влаштовують двіж і слатимуть одне одному подарунки, бо ці два пророки жорстко мучили тих, хто живе на землі.
11І через три з половиною дні дух життя від Бога ввійшов у них, і вони встали на ноги, а тих, хто на них зирив, накрив дикий страх. 12І вони почули гучний голос із неба, який їм такий: «Підіймайтеся сюди!» І вони піднялися на небо в хмарі, а їхні вороги витріщалися на них. 13І тієї ж години стався нереальний землетрус: десята частина міста завалилася, і в тому землетрусі загинуло сім тисяч людей. А решта конкретно шуганулася й віддала славу Богові неба. 14Друге горе — все, позаду. А ось третє горе вже мчить на всіх парах. 15І сьомий ангел засурмив, і в небі як вдарили гучні голоси: «Царство світу перейшло до нашого Господа і Його Христа, і Він царюватиме навіки-віків!»
16І двадцять чотири старійшини, що сидять перед Богом на своїх престолах, попадали ниць і поклонилися Богові 17і такі: «Дякуємо Тобі, Господи Боже, Вседержителю, Який є і Який був, що Ти взяв Свою велику силу й зацарював. 18У народів бомбило від люті, а тут прийшов Твій гнів і настав час судити мертвих і дати нагороду Твоїм рабам — пророкам, — і святим, і тим, хто боїться Твого імені, малим і великим, і знищити тих, хто нищить землю». 19І тут відчинився Божий храм на небі, і в Його храмі показався ковчег Його завіту. І пішли блискавки, гуркіт, громи, землетрус і здоровенний град.