12І тут на небі нарисувався великий знак: жінка в прикиді із сонця, під ногами в неї місяць, а на голові — вінець із дванадцяти зірок. ²Вона була вагітна й кричала: у неї почалися перейми, і її жорстко ламало від болю, бо вона мала народити. ³І на небі засвітився ще один знак — зацініть: здоровенний вогняно-червоний дракон, у якого сім голів і десять рогів, а на головах — сім царських корон. ⁴Своїм хвостом він згрібає третину зірок із неба — і він жбурнув їх на землю. І дракон зайняв позицію перед жінкою, яка от-от мала народити, щоб, тільки-но вона народить, зжерти її дитину. ⁵І вона народила Сина, хлопчика, Який має правити всіма народами залізним жезлом. І її дитину вихопили до Бога й до Його престолу.

⁶А жінка дала драла в пустелю, де в неї є місце, яке підготував Бог, щоб там її тисячу двісті шістдесят днів забезпечували хавкою. ⁷І на небі почалася війна — повний екшен: Михаїл зі своїми ангелами вписався в замес із драконом, а дракон і його ангели махалися у відповідь. ⁸Але він не вивіз, і для них на небі більше не лишилося місця.а ⁹І великого дракона викинули — того самого древнього змія, якого звуть дияволом і сатаною, що розводить увесь світ, — його скинули на землю, і його ангелів скинули разом із ним. ¹⁰І я почув гучний голос на небі, такий: «Ось тепер настало спасіння, і сила, і Царство нашого Бога, і влада Його Христа! Бо скинуто того, хто звинувачує наших братів, — того, хто день і ніч кидає їм пред'яви перед нашим Богом.

¹¹І вони його зробили завдяки крові Ягняти й слову свого свідчення, і не тряслися над своїм життям аж до смерті. ¹²Тож кайфуйте, небеса, і всі, хто в них живе! А от землі й морю — жесть, бо диявол спустився до вас, і його конкретно бомбить: він знає, що часу в нього обмаль». ¹³Коли дракон допетрав, що його скинули на землю, він рвонув за жінкою, яка народила хлопчика. ¹⁴Але жінці дали два крила великого орла, щоб вона полетіла в пустелю, на своє місце, де вона на повному забезпеченні час, часи й пів часу — подалі від морди того змія. ¹⁵І змій вихлюпнув зі своєї пащі воду, як ріку, услід жінці, щоб її знесло потоком.

¹⁶Але земля вписалася за жінку: земля розкрила свій рот і заковтнула ріку, яку дракон вихлюпнув зі своєї пащі. ¹⁷І дракон психанув на жінку й почесав воювати з рештою її нащадків — з тими, хто тримається Божих заповідей і має свідчення Ісуса.