Послання до римлян

До римлян 10

10Брати, я від щирого серця топлю за них і благаю Бога, щоб вони отримали спасіння. 2Бо я можу за них поручитися: вони реально горять за Бога, але по-справжньому не шарять, що до чого. 3Вони не в курсі, що таке Божа праведність, і пруться замутити свою власну, тож Божій праведності так і не підкорилися. 4Бо Христос — це фінал Закону, щоб праведність отримав кожен, хто вірить. 5Мойсей же розписує праведність, яка із Закону, ось так: «Людина, яка це виконає, житиме цим».

6А праведність, яка з віри, видає ось що: «Не кажи собі в серці: „Хто підніметься на небо?“» — тобто щоб спустити Христа вниз; 7або: «„Хто спуститься в безодню?“» — тобто щоб витягнути Христа з мертвих. 8А що вона каже? «Слово зовсім поруч із тобою — на твоєму язиці й у твоєму серці». Це і є слово віри, яке ми проголошуємо: 9бо якщо ти своїми вустами відкрито визнаєш, що Ісус — Господь, і повіриш у своєму серці, що Бог воскресив Його з мертвих, — ти будеш спасений. 10Бо серцем вірять — і це веде до праведності, а вустами визнають — і це веде до спасіння.

11Бо Писання каже: «Кожен, хто вірить у Нього, не залишиться в зашкварі». 12Бо юдей чи грек — тут без різниці: той самий Господь — Господь усіх, і Він щедро ділиться Своїм багатством з усіма, хто Його кличе. 13Бо будь-хто, хто покличе Ім'я Господа, буде спасений. 14Ну і як їм кликати Того, в Кого вони не повірили? А як повірити в Того, про Кого вони навіть не чули? А як почути, якщо ніхто не несе їм цю звістку? 15А як нести звістку, якщо їх ніхто не відправив? Як написано: «Які ж топові ноги в тих, хто звіщає Добру Новину про добрі речі!»

16Але не всі послухалися Доброї Новини. Бо Ісая каже: «Господи, хто повірив тому, що ми донесли?» 17Короче, віра — з того, що почуєш, а почуте приходить через слово Христа. 18Але питаю: хіба вони не чули? Ще й як чули! «Їхній голос розлетівся по всій землі, і їхні слова — аж до краю світу». 19Але питаю: хіба Ізраїль не був у темі? Першим Мойсей каже: «Я змушу вас ревнувати до тих, хто навіть не народ, через нетямущий народ доведу вас до того, що у вас бомбитиме». 20А Ісая взагалі без страху заявляє: «Мене знайшли ті, хто Мене не шукав, Я засвітився перед тими, хто про Мене й не питав».

21А про Ізраїль каже: «Цілий день Я простягав Мої руки до народу, який не слухається й стабільно перечить».